ІБЖ в умовах низьких температур, ускладнених погодних умов ( зимових)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора

Глеюватської гімназії

19.10.2021р № 42 – од §4

Інструкція № 27

з безпеки життєдіяльності в умовах низьких температур, ускладнених погодних умов

( зимових)

( для здобувачів освітив закладу)

1. Загальні положення
   1. Дана інструкція розроблена для учасників освітнього процесу щодо попередження травмувань під час ускладнених погодних умов.
   2. Інструкція встановлює правила безпеки у період погіршення погодних умов: сильних снігопадів, хуртовин, заметілі, ожеледиці, зледеніння, низьких температур повітря.
   3. Вимоги даної інструкції є обов’язковими для виконання учасниками освітнього процесу процесу в період ускладнених погодних умов.
   4. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників освітнього процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563 (із змінами) у разі порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань, настання нещасних випадків за межами навчального закладу з учасниками освітнього процесу проводять позаплановий інструктаж з безпеки, який містить порядок виконання вимог безпеки навчання і праці для учасників освітнього процесу, з реєстрацією в журналі встановленого зразка.
   5. Ускладнені погодні умови – це:

Сильний снігопад – це тривале, інтенсивне випадання снігу із хмар, що призводить до значного зниження видимості, ускладнення руху транспорту.

Хуртовина (завірюха, віхола) – це випадіння снігу із хмар при сильному вітрі.

Заметіль (метелиця) – це піднімання снігу вітром з поверхні снігового покриву. Найкращі умови для виникнення заметілі – це наявність свіжовипавшого снігу і особливо коли він випав на снігову кірку.

Ожеледь, ожеледиця - тонкий шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури.

Випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранспорту, покрівель будинків,  різних опор і конструкцій що нерідко викликає їх руйнування.

Температура повітря є постійно діючим фактором, що визначає тепловий стан зовнішнього середовища і організму людини. Тривалий і сильний вплив низьких температур може викликати різні несприятливі зміни в організмі людини. Місцеве і загальне охолодження організму є причиною багатьох захворювань. Будь-який ступінь охолодження призводить до зниження частоти серцевих скорочень і розвитку процесів гальмування в корі головного мозку.

2. Заходи безпеки у період сильних снігопадів, хуртовини та заметілі
   1. Хуртовини й заметілі відносять до небезпечних явищ погоди, які різко зменшують горизонтальну видимість та перерозподіляють сніговий покрив. У процесі перенесення снігу утворюються замети.
   2. Під час сильного снігопаду, хуртовини чи заметілі:
      1. Прогулянки на свіжому повітрі для здобувачів освіти школи не проводяться.
      2. Здобувачам освіти не варто самостійно, без супроводу та відома дорослих залишати будівлю школи.
      3. Педагогічні працівники школи повинні контролювати місцезнаходження здобувачів освіти та тримати зв'язок з батьками, щодо місцезнаходження відсутніх учнів.
   3. Під час сильного снігопаду, хуртовини чи заметілі учасникам освітнього процесу потрібно:
      1. Не виходити на вулицю без особливих потреб.
      2. Тримати постійно увімкненим радіо або телебачення місцевого мовлення.
      3. Приготувати аварійне світло – ліхтарі, за необхідності додатково утеплити приміщення.
      4. Керівникам структурних підрозділів контролювати місцезнаходження працівників підпорядкованих їм підрозділів.
      5. Повідомити адміністрацію школи про своє місцезнаходження (неможливість дістатися до роботи, відвідування інших організацій, тощо).
   4. Пересуватися подвір’ям школи після сильного снігопаду, хуртовини чи заметілі можна лише по прочищених доріжках.

3. Заходи безпеки у період ожеледі, зледеніння
   1. Перед виходом із будинку.
      1. Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":

• наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук хрест-навхрест і перед виходом натріть піском;
• натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву.
  1.  Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.
  2.  Не виходьте без потреби на вулицю. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар
  3. Якщо потреба змусила вийти з дому в сильну ожеледь, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом.
  4. Якщо у вас з собою сумка, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече.
• Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю.
  1. Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.
  2.  Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті.
  3.  При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
  4.  Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.
  5.  Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.
  6.  Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.
  7.  Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
  8.  Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. У ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається.
  9. Взимку, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару, обходьте обгороджені місця.
  10. Вийшовши на вулицю озирніться і переконайтеся, що на будинках чи деревах, лініях електропередач, де ви маєте проходити немає бурульок.
  11. Під час обледеніння, після сильного снігопаду чи заметілі можливі обриви ліній електропередач, щоб уникнути електротравми тримайтеся, по можливості, як най далі від електроопір та повітряних ліній електропередач.
  12. Побачивши обірвані лінії електропередач терміново повідомте чергового диспетчера місцевого РЕМ.

4. Заходи безпеки у період низьких температур повітря
   1. Для того щоб попередити переохолодження та обмороження:
      1. Одягайтеся багатошарово: одягніть на себе кілька легких кофт замість однієї теплої. Це попередить спітніння, яке на морозі небезпечне. З цих же міркувань одяг має бути цілком вільним.
      2. Захищайте відкриті ділянки шкіри. Не забувайте вдягати рукавички, а ніс та вуха захищати шапкою, шарфом, піднятим коміром.
      3. Не виходьте на мороз голодним. Обов'язково добре поїжте, краще щось висококалорійне. Замерзли – також з'їжте що-небудь.
      4. Заходьте кожні півгодини-годину у тепле приміщення, якщо ви проводите цілий день на вулиці.
      5. Працюйте руками, рухайте ними, аби посилити кровообіг у замерзаючих судинах. Так само рухайте пальцями ніг. Можна пострибати з ноги на ногу – тільки не дуже енергійно, це може зашкодити замерзлим тканинам.
      6.  Не перевтомлюйтеся. Втомлена людина швидше піддається. переохолодженню. Отож ворушіться, але не надто інтенсивно.
   2.  Під час значного пониження температури, в безвітряну погоду, не можна виходити на прогулянку учням початкової школи – при температурі – 20^оС; учням середньої та старшої школи – при температурі – 24^оС.
   3.  Під час сильних поривів вітру (від 5м/с) не можна виходити на прогулянку учням початкової школи при температурі повітря – 12^оС; учням середньої та старшої школи при температурі повітря – 15^оС.

5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим внаслідок ускладнених погодних мов
   1. При тривалому впливі холоду, вітру, підвищеної вологості на особу в тісному або мокрому взутті, нерухомому положенні; незадовільному загальному стані (хвороба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо) може виникнути переохолодження/відмороження. При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1. I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;
2. II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;
3. III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;
4. IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.
   1. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1. переконатися у відсутності небезпеки;
2. провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4. якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
5. при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);
6. якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;
7. накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;
8. забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;
9. якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;
10. накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
11. забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
12. при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
    1. При падінні під час ожеледиці можна отримати перелом:

Ознаки відкритого перелому: біль в області рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в області рани/деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) в місці перелому; гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об’ємі); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

1.  Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1. переконатися у відсутності небезпеки;
2. провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3. викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4. якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;
5. якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6. якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7. при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Інструкцію розробив __________________________________________